.

Освітня програма

на 2020-2021 навчальний рік

ЗМІСТ

Розділ 1. Призначення школи та засіб її реалізації 2

Розділ 2. Опис «моделі» випускника школи 2

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи 3

Розділ 4. Освітня програма закладу та її обґрунтування 4

4.1. Освітня програма початкової освіти 4

4.1.1. Освітня програма 1-3 класів 5

4.1.2. Освітня програма 4 класів 10

4.2. Освітня програма базової середньої освіти 13

Ошибка! Закладка не определена.

Розділ 5. Організація освітнього процесу для дітей з особливимиосвітніми потребами 21

Розділ 6 Особливості організації освітнього процесу та застосовування 23

в ньому педагогічних технологій 23

Розділ 7Показники (вимірники) реалізації освітньої програми 24

Розділ 8Програмно-методичне забезпечення освітньої програми 24

Розділ 9 24

Структура навчального року

Додатки 24

Розділ 1 Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник школи добре проінформована особистість;

• прагне до самоосвіти та вдосконалення;

• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;

• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;  мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Вінупевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4 Освітня програма закладу та її обґрунтування

4.1. Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку

суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно

і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

4.1.1. Освітня програма 1-3 класів

- Освітню програму для 1-3 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України для 1-3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типовихосвітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 No 1272);

- для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 No 1273);

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

математична - спрямована на формування математичної та інших ключових

компетентностей; природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі; технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до

зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій; інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до

розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві; соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших; громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей,

готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів; мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого

самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини; фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ». , в 3 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь - через інтегрований курс «Мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура.

Назва освітньої галузі Кількість годин на тиждень 1 клас
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі: 9 2
Іншомовна
українська мова та література 7
Математична 4
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3
Технологічна 1
Інформатична
Мистецька 2
Фізкультурна* 3
Усього 22
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1
Загальнорічна кількість навчальних годин 23
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 20/700

Навчальний план

2 класу початкової школи з українською мовою навчання

Відповідно до Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.

(затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272)

Назва освітньої галузі Кількість годин на тиждень 2 клас
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі: 10 3
Іншомовна
Українська мова та література 7
Математична 4
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3
Технологічна 1 1
Інформатична
Мистецька 2
Фізкультурна* 3
Усього 24
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1
Загальнорічна кількість навчальних годин 25
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 22/770

Навчальний план

3 класу початкової школи з українською мовою навчання

Відповідно до Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273)

Назва освітньої галузі Кількість годин на тиждень 3 клас
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі: 10 3
Іншомовна
Українська мова та література 7+1
Математична 5
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3
Технологічна 1 1
Інформатична
Мистецька 2
Фізкультурна* 3
Усього 25
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять -
Загальнорічна кількість навчальних годин 26
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 23/805

Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

4.1.2. Освітня програма 4 класів

Освітня програма для 4 класів розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407) з української мовою навчання з вивченням мови національної меншини. Вона визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки

окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів; очікувані результати навчання учнів;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього

забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 4-х класів складає 1820 годин/навчальний рік:

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Освітню програму для 4 класів укладено за такими освітніми галузями: Мова і література

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і

"Музичне мистецтво"

Варіативна складова використана на підсилення вивчення предмету«Української мова», а ткож 1 година на проведення додаткових занять

Навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

Відповідно до Таблиці 1

до Типової освітньої програми та Типового навчального плану початкової школи з українською мовою навчання (наказ МОН України від 20.04.2018 № 407)

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у 4 класах
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти) Українська мова 7+1
Іноземна мова 2
Математика Математика 4
Природознавство Природознавство 2
Суспільствознавство Я у світі 1
Мистецтво Музичне мистецтво Образотворче мистецтво 1
1
Технології Трудове навчання 1
Інформатика 1
Здоров'я і фізична культура Основи здоров'я 1
Фізична культура** 3
Усього 21+1+3
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 26

.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405)з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:

• збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічного рівня

• запровадження курсів за вибором,

• проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи груп учнів.

Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались. .

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріальнотехнічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику предмета . Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційноцифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм
за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для
маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціальноекономічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (англійська)", "Мова корінного народу, національної меншини (російська мова)", «Зарубіжна література».

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та «Мистецтво» у 8-9 класах.

Навчальний план

закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов

Відповідно до Таблиці 10 Типової освітньої програми та Типового навчального плану закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов для 5-9 класів (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5 6 7 8 9
Мови і літератури Українська мова 3,5+0,5 3,5+0,5 2,5+0,5 2 + 1 2
Українська література 2 2 2 2 2
Перша іноземна мова (англійська) 3 2+1 2 2 2
Друга іноземна мова (німецька) 2 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2
Суспільство-знавство Історія України 1 1 1 1,5+0,5 1,5
Всесвітня історія - 1 1 1 1
Основи правознавства - - - - 1
Мистецтво* Музичне мистецтво 1 1 1 - -
Образотворче мистецтво 1 1 1 - -
Мистецтво - - - 1 1
Математика Математика 4 4 - - -
Алгебра - - 2 2 2
Геометрія - - 2 2 2
Природознавство Природознавство 2 - - - -
Біологія - 2 2 2 2
Географія - 2 2 2 1,5
Фізика - - 2 2 3
Хімія - - 1,5 2 2
Технології Трудове навчання 2 2 1 1 1
Інформатика 1 1 1 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1
Фізична культура** 3 3 3 3 3
Разом 25,5+ 0,5+3 27,5+ 0,5+1+3 29+0,5+3 29,5+ 0,5+3 31+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2,5 3,5 3 3,5 2
Курси за вибором
Російська мова - - - 1 -
Факультативи
Практикум з української мови - 1 1 - -
Синтаксис складного речення 1
Додаткові заняття (групові та індивідуальні)
- - - - -
Математика 1 1 1 1
Англійська мова 0,5 - 0,5 - 1
Українська мова 0,5 - - - -
Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 32 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 28+3 31+3 32+3 33+3 33+3

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

Досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), передбачені Державним

стандартом.

Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів з урахуванням потреб учнів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслені у Державному стандарті, Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38 38

Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями

результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Розділ 5 Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ від 09.08.2017 № 588), листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року № 1/9 – 384, «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створені 5 класів з інклюзивним навчанням де навчаються 6 учнів з особливими освітніми потребами.

Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:

забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та

індивідуальними технічними засобами навчання; облаштування кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження,

логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять; забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Для учня 3 –А класу навчальний планскладено у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-3 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.

Для учнів 5-А класу - відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з осолбливими освітніми потребами (наказ Міністерства освіти і науки України від 12. 06.2018 № 627)(таблиця 8).

Для учнів 8-Б класу- відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з осолбливими освітніми потребами (наказ Міністерства освіти і науки України від 12. 06.2018 № 627

.

Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:

1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.

Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом) закладу та педагогічними працівниками.

Практичний психолог школи надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації, психологічно комфортного перебування в учнівських колективах учнів з особливими освітніми потребами, вивчає стан адаптації.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, а саме: корекція розвитку; розвиток мовлення; лікувальна фізкультура (ритміка) ; соціально-побутове орієнтування; розвиток слухового сприйняття та формування вимови та інші.

Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами.

Години виділені на проведення корекційно-розвиткових занять у зв’язку з відсутністю спеціалістів здійснюються у вигляді консультацій з відповідними педагогами на базі інклюзивного центру міста.

Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчальнопізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я.

.

Розділ 6 Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, пресконференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

Розділ 7 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

Розділ 8 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм школи на 2020/2021 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника

(додатки).

Розділ 9

Структура навчального року

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

2020/2021навчальний рік розпочинається 01 вересня 2020 року та закінчується не пізніше 1 липня 2020 року. Структура навчального року: І семестр - з 01.09.2020 по 25.12.2020; ІІ семестр - з 11.01.2021 по 08.06.2021.

Впродовж навчального року проводяться канікули: осінні канікули, зимові канікули, весняні канікули.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2021 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 830 до 1505 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви по 20 хвилин: з

1000 до 1020; з 1105 до 1125 .

При складанні навчального плану на 2020/2021 навчальний рік будуть деталізовані окремі

розділи освітньої програми.

Додаток

Перелікнавчальнихпрограмнавчального плану

Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Херсонської міської ради для вивчення предметів інваріантної складової

у 1-9 класах у 2020 /2021 навчальномуроці

№ з/п Навчальна дисципліна Назвапрограми Видавництво Тип (державна або авторська) Ким дозволена для використання (ким затверджена)
І ступінь
1. Українська мова 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б 3-А,3-Б Типоваосвітняпрограмадлязакладівзаг альної середньої освіти О.Я.Савченко Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268
2. Математика 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б 3-А,3-Б Типоваосвітняпрограмадлязакладівзаг альної середньої освіти О.Я.Савченко Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268
3. Природознавст во 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б 3-А,3-Б Типоваосвітняпрограмадлязакладівзаг альної середньої освіти О.Я.Савченко Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268
4. Основи здоров’я 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б 3-А,3-Б Типоваосвітняпрограмадлязакладівзаг альної середньої освіти О.Я.Савченко Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268
5 Фізична культура 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б 3-А,3-Б Типоваосвітняпрограмадлязакладівзаг альної середньої освіти О.Я.Савченко Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268
6. Музичне мистецтво 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б 3-А,3-Б Типоваосвітняпрограмадлязакладівзаг альної середньої освіти О.Я.Савченко Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268
7. Образотворче мистецтво 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б 3-А,3-Б Типоваосвітняпрограмадлязакладівзаг альної середньої освіти О.Я.Савченко Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268
8 Іноземна мова (англійська) 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б 3-А,3-Б Типоваосвітняпрограмадлязакладівзаг альної середньої освіти О.Я.Савченко Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268
9 Інформатика 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б 3-А,3-Б Типоваосвітняпрограмадлязакладівзаг альної середньої освіти О.Я.Савченко Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268
10 Українськамо ва 4-А, 4-Б Українська мова. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. М.Вашуленко, К.І. Пономарьова, О.Ю. Прищепа Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
11 Літературнечи тання 4-А, 4-Б Літературне читання. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. О.Савченко, В.Мартиненко, В. Науменко, Н. Колеснікова Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
12 Іноземна мова (англійська) 4-А, 4-Б Іноземні мови. Англійська мова. Навчальна програма для 1– 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл.. В.Редько, О.Коваленко, Г.Г. Крючков Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
13 Математика 4-А, 4-Б Математика. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. О.В. Онопрієнко, С.О. Скворцова, Н.П. Листопад Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
14 Природознавство 3-А, 3-Б 4-А, 4-Б Природознавство. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Гільберг Т.Г., Сак Т.В., Біда Д.Д. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
15 Я у світі Я у світі. Сайт МОН України Державна Наказ Міністерстваосвіти і
4-А, 4-Б Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 3– 4 клас. Бібік Н.М., Арцишевський Р.А. Пушкарьова Т.Е., Майорський В.В. http://www.mon.gov.ua наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
16 Музичнемисте цтво 4-А, 4-Б Музичне мистецтво. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Хлєбнікова Л.О., Дорогань Л.О. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
17 Образотворче мистецтво 4-А, 4-Б Образотворче мистецтво. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Шмагало Р.Т.Марчук Ж.С., Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
18 Трудовенавча ння 4-А, 4-Б Трудове навчання. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Сидоренко В.К., Мельник О.В, Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
19 Інформатика 4-А, 4-Б Інформатика. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Н. Морзе, Г. Ломаковська, Г. Проценко, Й. Ривкінд Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
20 Фізичнакульт ура 4-А, 4-Б Фізична культура. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Круцевич Т.Ю. Єрмолова В.М., Іванова Л.І. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід05.08.2016 № 948
21 Основиздоров ’я 4-А, 4-Б Основи здоров’я. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 1– 4 клас. Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерстваосвіти і наукиУкраїнивід29.05.2015 № 584
ІІ ступінь
22 Українськамо 5-А, 5-Б Українськамова. Сайт МОН України Державна Наказ Міністерства освіти і науки
ва 6 7 8-А, 8-Б 9 Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчання. 5-9 класи. Г. Шелехова, М.Пентилюк. http://www.mon.gov.ua України від 07.06.2017 №804
24 Українськаліт ература 6 7 8-А, 8-Б 9 Українськалітература. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. Мовчан Р.В., Таранік-Ткачук К.В., Молочко С.Р. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
25 Зарубіжна література 6 7 8-А, 8-Б 9 Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Ніколенко О.М., Таранік-Ткачук К.В., Юлдашева Л.П. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
26 Іноземна мова (англійська) 6 7 8-А, 8-Б 9 Іноземнімови. Англійськамова. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5-9 класи. КарпюкО. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
27 ІсторіяУкраїн и (Вступ до історії) 5-А, 5-Б ІсторіяУкраїни (Вступ до історії). Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5 клас. Пометун О.І., Атамась О.В., Власов В. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 №236
28 Всесвітня історія. Історія України 6, Всесвітня історія.Історія України. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 6 клас. Пометун О.І., Атамась О.В., Власов В. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804 зі змінами від 21.02.2019 №236
(інтегрований курс)
29 Історія України 7 8-А, 8-Б 9 Історія України. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-9 клас. Пометун О.І., Атамась О.В., Власов В.С. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 №236
30 Всесвітня історія 7 8-А, 8-Б 9 Всесвітня історія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-9 клас. Пометун О.І., Атамась О.В., Власов В.С. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua . Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
31 Музичнемисте цтво 5-7 Мистецтво. Музичне мистецтво. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-7 класи. Масол Л.,Коваленко О., Гайдамака О. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
32 Образотворче мистецтво 5-7 Мистецтво. Образотворче мистецтво. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-7 класи. Масол Л.,Коваленко О., Гайдамака О. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
33 Мистецтво 8-9 Інтегрований курс «Мистецтво» Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 8-9 класи. Масол Л.,Коваленко О., Гайдамака О. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
34 Природознавство 5-А, 5-Б Природознавство. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5 клас. Гільберг Т.Г., Крячко І.П., Дементієвська Н.П. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
35 Географія 6-9 Географія. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 6-9 класи. Олійник Я.Б., Гладковський Р.В., Вітенко І.М. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
36 Фізика 7- 9 Фізика. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 7 Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
– 9 класи. Ляшенко О.І., Бар’яхтар В.Г., Гудзь В.В.
37 Хімія 7-9 Хімія. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Хімія. 7-9 класи. Величко Л.П., Дубовик О.А. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
38 Біологія 6-9 Біологія. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 6-9 класи. Костіков І.Ю., Курсон В.В., Малікова С.О. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
40 Трудовенавча ння 5-9 Навчальнапрограма з трудовогонавчання для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5-9 класи. Сидоренко В.К., Боринець Н.І., Терещук А.І. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
41 Фізична культура 5-9 Фізична культура. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5-9 класи.Круцевич Т. Ю., Галенко Л.А., Тимчик М.В. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і наукиУкраїнивід 23.10.2017 №1407
42 Основиздоров ’я 5-9 Основиздоров'я. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5-9 класи. Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Шиян О.І. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
43 Математика 5-6 Математика. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5-9 класи. Бурда М. І., Мальований Ю. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
44 Алгебра 7-9 Математика. Алгебра. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5-9 класи. Бурда М. І., Мальований Ю. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
45 Геометрія 7-9 Математика. Геометрія. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5-9 класи. Бурда М. І., Мальований Ю. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
46 Інформатика 7-9 Інформатика. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5-9 класи. Завадський І.О., Пасічник Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
47 Інформатика 9 Інформатика. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 5-9 класи. Желдак М.І., Горошко Ю.В., Завадський І.О. Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 №585
48 Правознавство 9 Основиправознавства. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. 9 клас. Т.О.Ремех, Р. Євтушенко, В. Сутковий Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua Державна Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804


Освітня програма
Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ стуепнів №21
Херсонської міської ради

на 2019/2020 навчальний рік

ЗМІСТ

Розділ 1. Призначення школи та засіб її реалізації 3
Розділ 2. Опис «моделі» випускника школи 3
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи 4
Розділ 4. Освітня програма закладу та її обґрунтування 4
4.1. Освітня програма початкової освіти 5
4.1.1. Освітня програма 1-2 класів 6
4.1.2. Освітня програма 3-4 класів 8
4.2. Освітня програма базової середньої освіти 10
Розділ 5. Організація освітнього процесу для дітей з особливими 16
освітніми потребами
Розділ 6.
Особливості організації освітнього процесу та застосовування 18
в ньому педагогічних технологій
Розділ 7.
Показники (вимірники) реалізації освітньої програми 19
Розділ 8.
Програмно-методичне забезпечення освітньої програми 19
Розділ 9.
Структура навчального року 19
Розділ 1

Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

· уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

· поглиблене вивчення окремих предметів;

· надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

· оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної

наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через два рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації

у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник –це передусім людина творча,з великим потенціалом саморозвитку тасамореалізації, широким спектром особистості:

· випускник школи добре проінформована особистість;

· прагне до самоосвіти та вдосконалення;

· готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;

· є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

· свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

· мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання,уміння та навички,передбачені стандартомпочаткової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівнівимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Наш випускник -свідомий громадянин і патріот своєї країни,готовий до сміливих іуспішних кроків у майбутнє.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4

Освітня програма закладу та її обґрунтування

4.1. Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексуосвітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність

вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно

і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я

і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

4.1.1. Освітня програма 1-2 класів

Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розробленовідповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688, та враховуючи методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році (лист МОН України від 01.07.2019 № 1/11-5966, Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння:читання зрозумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;

природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи

наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у
навколишньому світі;
технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до
зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до
розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження,

здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів; мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого

самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для

забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових

умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс

«Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Математична освітня галузь реалізуеться через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ». Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином:

громадянська та історична – 0, 5 години ; соціальна та здоров’язбережувальна - 0,5 години; природнича – 2 години.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології» - 1 год., інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу) – 1 год., мистецька галузь - через інтегрований курс «Мистецтво» - 2 год. Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура» - 3 год.

Навчальні предмети Кількість годин на тижден
1 клас 2 клас
Інваріантний складник
Навчання грамоти* 7 -
Українська мова та читання** - 7+1
Іноземна мова (англійська ) 2 3
Математика 4 4
Я досліджую світ*** 3 3
Дизайн і технології 1 1
Інформатика - 1
Мистецтво 2 2
Фізична культура 3 3
Усього 19+3 21+3+1
Варіантний складник 1 -
Додаткові годинидля вивчення предметів освітніх 1 -
галузей, проведення індивідуальних консультацій та
групових занять
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження 20 22
учня
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з 23 25
бюджету (без урахування поділу на групи)

Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

4.1.2. Освітня програма 3-4 класів

Освітня програма для 3-4 класів розроблена на виконання постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти

І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407) з української мовою навчання. Вона визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;

очікувані результати навчання учнів;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів складає 1820 годин/навчальний рік:

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Освітню програму для 3-4 класів укладено за такими освітніми галузями:

Мова і література

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з бюджету.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво"

Варіативна складова використана на проведення курсів за вибором: у 3-х класах «Світ професій» - 0,25 год., «Права дитини» - 0,75 год. У 4-х класах «Права дитини» - 1 год.з метою ргозширення уявлення у дітей про світ професій та світоглядного, соціалізуючого спрямування.

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у
класах
3 клас 4 клас

Інваріантна складова

Українська мова 7 7
Мова корінного народу, національної меншини 2 2
(російська мова)
Іноземна мова (англійська) 2 2
Математика 4 4
Природознавство 2 2
Я у світі 1 1
Музичне мистецтво 0,5 0,5
Образотворче мистецтво 0,5 0,5
Трудове навчання 1 1
Інформатика 1 1
Основи здоров'я 1 1
Фізична культура 3 3
Усього 22+3 22+3
Варіативна складова 1 1
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової 1 1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 23 23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 26 26

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей,окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніхкомпонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1190 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1224 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1224 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:

· збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічного рівня

· запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом світоглядне спрямування (Родинні фінанси, Фінансово-грамотний споживач, Фінансова культура, Прикладні фінанси, Права дитини, Права дитини у вільній країні, Харківщинознавство).

· проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи груп учнів.

Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались. .

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей,окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Ключові Компоненти
з/п компетентності
1 Спілкування Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати,
державною (і робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у
рідною — у разі текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,
відмінності) пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово),
мовами грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно
вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко,
лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати,
доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих
іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику предмета .
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних
формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей,
доведення правил, теорем
2 Спілкування Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер,тем і ситуацій,
іноземними визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст
мовами автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних
жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати
спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за
умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з
іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного
спілкування.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її
для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови
та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб
усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й
застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних
потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для
самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси: підручники,словники,довідкова література,
мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією;
компетентність встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої
дійсності (природними, культурними, технічними тощо);
розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і
досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів,
процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати;
прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач;
використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного
життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного,
економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення
інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач,і обов’язково
таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні Уміння: розпізнавати проблеми,що виникають у довкіллі;будувати
компетентності у та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися
природничих технологічними пристроями.
науках і Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як
технологіях універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі
наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм,які ілюструють
функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на
природу
5 Інформаційно- Уміння: структурувати дані;діяти за алгоритмом та складати
цифрова алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі;
компетентність використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та
оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її
отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для
ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних,побудова графіків та діаграм
за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися Уміння: визначати мету навчальної діяльності,відбирати й
впродовж життя застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення
цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність;
моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати,
коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності;
доводити правильність власного судження або визнавати
помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових
знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості
вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів
своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і Уміння: генерувати нові ідеї,вирішувати життєві проблеми,
підприємливість аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення;
використовувати критерії раціональності, практичності,
ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення;
аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати;
використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів
розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність,відповідальність,упевненість у собі;
переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне
оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту
8 Соціальна і Уміння: висловлювати власну думку,слухати і чути інших,
громадянська оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;
компетентності аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати
аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в
команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі;
аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет.
Ставлення: ощадливість і поміркованість;рівне ставлення до інших
незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за
спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без
передчасного переходу до висновків; повага до прав людини,
активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку,
самовираження у аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні
сфері культури особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і
взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні
продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація,повага до культурного
розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого
предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні
грамотність і події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні,
здорове життя екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації
результатів вирішення проблем можуть бути використані для

маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предметата екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти,завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна

лінія

розвиток
сталий
відповідальністьбезпекай
Громадянська Екологічна

Коротка характеристика

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека
Підприємливість і фінансова грамотність

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (англійська), (німецька)", "Мова корінного народу, національної меншини (російська мова)", «Зарубіжна література».

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та «Мистецтво» у 8-9 класах.

Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5 клас 6 клас 7 клас 8 клас 9 клас
Інваріантна складова
Українська мова 3,5+0,5 3,5+0,5 2,5+0,5 2 2
Українська література 2 2 2 2 2
Іноземна мова (англійська) 3 2+1 2 2 2
Іноземна мова (німецька) 2 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2
Історія України (Вступ до історії) 1 - - - -
Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований - 2 - - -
курс)
Історія України. - - 1 1,5+0,5 1,5
Всесвітня історія - - 1 1 1
Основи правознавства - - - 1
Музичне мистецтво 1 1 1 - -
Образотворче мистецтво 1 1 1 - -
Мистецтво - - - 1 1
Математика 4 4 - - -
Алгебра - - 2 2 2
Геометрія - - 2 2 2
Природознавство 2 - - - -
Біологія - 2 2 2 2
Географія - 2 2 2 1,5
Фізика - - 2 2 3
Хімія - - 1,5 2 2
Трудове навчання 2 2 1 1 1
Інформатика 1 1 1 2 2
Основи здоров’я 1 1 1 1 1
Фізична культура 3 3 3 3 3
Разом 25,5+0,5+3 27,5+0,5+1+3 29+0,5+3 29+0,5+3 31+3
Варіативний складник 2,5 3,5 3 3,5 2
Додатковий час на предмети, факультативи, - - 1 - 2
індивідуальні заняття та консультації
Додатковий час на предмети 2 2 0,5 1,5 1,5
Додатковий час на вивчення курсів за вибором, - 1 1,5 0,5
спецкурсів.
Гранично допустиме навчальне навантаження н 28 31 32 33 33
учня
Всього (без урахування поділу класу на групи 28+3 31+3 32+3 33+3 33+3
Досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), передбачені Державним

стандартом.

Розділ 5

Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

На виконання Закону України «Про освіту», Положення про індивідуальнуформу навчання в загальноосвітніх закладах», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі організовано індивідуальне ннавчання 2 учнів з особливими освітніми потребами.

Для організації навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:

забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та

індивідуальними технічними засобами навчання;

облаштування кабінету психологічного розвантаження;

забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

Індивідуальне нвчання – це один з прцесів забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі або на дому на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Освітній процес здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх (спеціальних) навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Для учня 2 –А класу навчальний план складено увідповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами затвердженою наказом МОН України від 26.07.2018 №814 (додаток 5).

Для учениці 7-Б класу -відповідно до Типової освітньої програми спеціальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами загальної середньої освіти ІІ ступеня затвердженої наказом МОН України від 22.04.2014 № 504 (додаток 18) (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України від 19.06.2015 №651 та від 07.06.2017 № 799 ). з навчанням українською мовою.

Індивідуальний робочий план розробляється командою супроводу (заступникдиректора з навчально-виховної роботи, вчителі, психолог, логопед, дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами

Індивідуальний навчальний план який затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік з метою коригування.

Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом, педагогами) закладу та педагогічними працівниками.

Практичний психолог школи надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які працюють з такими учнями у створенні сприятливих умов адаптації.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог. Навчальне навантаження для учня 2 класу не перевищує 10 годин, для учениці 7 класу -14 годин.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, а саме:

корекція розвитку;

розвиток мовлення;

лікувальна фізкультура (ритміка) ;

соціально-побутове орієнтування..

Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними спеціалістами та практичним психологом.

Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я.

.

Розділ 6

Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Дехто з вчителів не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

Розділ 7

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

Розділ 8

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм школи на 2019/2020 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додатки).

Розділ 9

Структура навчального року

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

2019/2020 навчальний рік починається - 2 вересня святом Першого дзвоника і закінчується проведенням підсумкового оцінювання і державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів, не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 02 вересня по 24 грудня, ІІ семестр – з 13 січня по 29 травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 28 жовтня до 03 листопада, зимові – з 26 грудня до 12 січня, весняні – з 30 березня до 05 квітня.

Школярі зможуть відпочити від навчання в дні загальноукраїнських свят та у наступний понеділок після свят, які випадають на вихідні дні:

14.10. - за день захисника України;

25.12. – католицьке Різдво;

09.03. – за день 8 березня (Свято всіх жінок);

20.04. – день після Великодня;

01.05. – вихідний на честь Дня праці;

11.05. – за день 9 травня (святкування Дня Перемоги).

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 29 травня 2020 року.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2020 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 830 до 1505 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви по 20 хвилин: з

1010 до 1030; з 1115 до 1135 .

При складанні навчального плану на 2019/2020 навчальний рік будуть деталізовані окремі розділи освітньої програми.

2019-2020 н.р.

Робочі навчальні плани складені з урахуванням основних вимог Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1-2 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 (у 3-4-х класах), Статуту школи та відповідно до чинних листів та наказів Міністерства освіти і науки України:


2018-2019 н.р.

Робочі навчальні плани складені з урахуванням основних вимог Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Статуту школи та відповідно до чинних листів та наказів Міністерства освіти і науки України:

Для 1-х класів – за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти І ступеня під керівництвом Савченко О.Я.

для 2-4-х класів - за Типовою освітньою програмою та Типовими навчальними планами початкової школи з українською мовою навчання, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 (таблиця 1);

для 5-9-х класів – за Типовою освітньою програмою та Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405;

для 11-го класу – за Типовою освітньою програмою та Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня з навчанням українською мовою, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406 (таблиця 6 - екологічний профіль).

Робочий навчальний план спрямований на забезпечення рівного доступу до якісної освіти, запитів і потреб учнів, положень Концепції загальної середньої освіти щодо переорієнтації навчально-виховного процесу на особистість дитини з метою переведення старшої школи на профільне навчання.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про загальну середню освіту” 2018/2019 навчальний рік починається - 3 вересня святом Першого дзвоника і закінчується проведенням підсумкового оцінювання і державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів, не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 03 вересня до 28 грудня, ІІ семестр – з 14 січня до 24 травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 29 жовтня до 04 листопада, зимові – з 29 грудня до 13 січня, весняні – з 25 березня до 31 березня.

Школярі зможуть відпочити від навчання в дні загальноукраїнських свят та у наступний понеділок після свят, які випадають на вихідні дні:

15.10. – день захисника України;

25.12. – католицьке Різдво;

31.12. – перенос за робочий день 29.12.;

22.01. – День Соборності України;

08.03. – Свято всіх жінок;

29.04. – день після Великодня;

01.05. – вихідний на честь Дня праці;

09.05. – святкування Дня Перемоги.


2017-2018 н.р.

Робочі навчальні плани складені з урахуванням основних вимог Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Статуту школи та відповідно до листів Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 року №1/9-315 «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»:

для 1-4-х класів - за Типовими навчальними планами початкової школи з українською мовою навчання, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.06.2011 № 572 (додаток 1) зі змінами,внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014 № 460;

для 5-9-х класів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 № 409 для шкіл з українською мовою навчання (додаток 10), зі змінами внесеними наказами МОН України: від 20.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 146, від 08.03.2015 3 518;

для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток № 6 – екологічний профіль).

Робочий навчальний план спрямований на забезпечення рівного доступу до якісної освіти, запитів і потреб учнів, положень Концепції загальної середньої освіти щодо переорієнтації навчально-виховного процесу на особистість дитини з метою переведення старшої школи на профільне навчання.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про загальну середню освіту” 2017/2018 навчальний рік починається 1 вересня святом – День знань – і закінчується проведенням підсумкового оцінювання і державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів, не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 01 вересня до 29 грудня, ІІ семестр – з 15 січня до 25 травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 30 жовтня до 05 листопада, зимові – з 30 грудня до 14 січня, весняні – з 02 квітня до 09 квітня.

Кiлькiсть переглядiв: 1995

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.